З дитинства я не знав хорошого життя. Мені було вісім, коли батьки загинули. Хотілося поставити на минулому хрест, але воно міцно в'їлося в мою ДНК. Світ навколо нагадував пекло: десять років у прийомних сім'ях, насильство, бійки, лють. Ночі, сповнені кошмарів та болю.
Дядько Нельсон з'явився і одразу взяв мене під крило. Він хотів, щоб я ремонтував для нього старі будинки в Санта-Крузі.
Я ж мріяв про справжню родину і нормальне життя. Але, як і раніше, залишався зовсім один. Нікому не потрібний, зламаний. Що я міг дати Шайло? Окрім шматочка свого змученого серця? Їй не можна було любити мене.
Все, що мені залишалося – приборкати свій гнів, що сочиться з ран. І звести рахунки з минулим, що ось-ось погрожувало мене знищити. Розум, амбіції та творчість – мої ліки. Я звикла проводити дні та ночі за ювелірною справою. І сподівалася досягти визнання.
Мені так подобалося створювати для себе новий світ. Та й як інакше вижити, якщо власна мати ненавидить тебе.
Я хотіла дарувати людям розкіш та шик. Але сама давно потонула у своїй темряві. Ким була я, хто був мій батько – все це залишалося таємницею. Коли з'явився Ронан, я зрозуміла, чого дійсно хочу. Цілком і повністю належати йому. Незважаючи на те, що нас так поділяло.
Але згоряючи в цьому полум'ї, я не мала дозволити собі віддатися в полон любові.
Адже єдиний спосіб набути сили – тримати своє серце закритим…
