Осторожно, двери закрываются

Нам завжди здається, що життя нескінченне і ми все встигнемо. У тому числі сказати близьким, як вони нам дорогі, і роздати борги не грошові, моральні. Євген Свиридов жив так, ніби справжнє життя чекає на нього попереду, а зараз — розминка, тренування перед важливим стартом. Невдалий художник, він був упевнений, що еміграція – вихід. Що у Заході його живопис неодмінно оцінять. Але виявилось, що це не так. І ось він після довгої розлуки приїхав до Москви, де мешкають його дочка та колишня дружина. Він сповнений рішучості зробити їхнє життя кращим. Але виявилося, що будь-які двері рано чи пізно зачиняються. Чи потрібно намагатися встрибнути в вагон, що рушив?