Роман Володимира Сорокіна — це погляд у майбутнє Європи, яке, попри разючі зміни у світі та самій природі людини, видається напрочуд зрозумілим і реалістичним.
Упізнаване й незнане мирно співіснують на яскравому гобелені Нового Середньовіччя, населеного псоголовцями й кентаврами, маленькими людьми й велетнями, хрестоносцями та православними комуністами.
У безлічі великих і малих народів, по-новому перемішаних і поділених на князівства, ханства, республіки та королівства, є, як і в Середньовіччі минулого тисячоліття, дещо спільне — пошук абсолюту, Царства Божого на землі.
Та нині погляди шукачів звернені вже не до Царства пресвітера Іоана, а до Республіки Теллурії, до її покладів чарівного металу, що приносить щастя.
